Перейти к содержанию

Українські вірші

ЗОРЯНА.
(оберіг)
З снів про зорі сплела пісню,
Вкрила серце твоє, милий.
З снів прозорих вийшла чиста
Пісня долі, щастя й сили…

Стануть в коло,
Здіймуть крила
Всі надії і молитви,
Щоб ніколи не стемніло –
В шлях до мрії вплела світло.

Я ж віддала, все, що мала, –
Душу й серце, дні та ночі!
Зорі в небі – все для тебе,
Пам’ятай це, любий хлопче.

*моїм
ДОЛЯ.

Заколо́сяться лани,
Ой, загубишся в них ти…
Гой-ля,
Я – твоя, ти – моя
доля…

Не знайдеш серед облич,
І зійдуться день і ніч,
Гой-ля, у ліси та поля
Заманила тебе я…

Гой-лі, як у чистім полі
З-попід вічної любові,
Заколосяться лани,
В них загубимося ми…

Гой-ля,
Я – твоя, ти – моя
доля…
НА НІЧ.

Зійде ніч, прийде сон
Вийде місяць на трон,
А з ним поряд самі зорі
Попрошу легкої долі!
 
Стане день, щезне зло,
Візьме світ під крило!
Борони усіх нас Боже!
Хай добро все переможе!
 
Приспів:
Хто в це вірить – тому буде
Радість, згода, та повсюди
Щастя за край!
Тільки співай!
Тільки співай!
Ти ці слова
МРІЯ.

Душа замріяна, душа жива
Підкорює із часом долю
Й кохання виливає у слова
Або від радості або від болю

Від суму або щастя. Це – життя!
Такі дорогоцінні миті!
Де заповітна мрія, мов дитя,
Що заколисує сам вольний вітер 

Коли виспівує – се їй хвала!
І, як весна зазеленіє,
Щоб вбрала цвіт, щоби вона жила
Завітна, світла, урочиста мрія.
ЯД.

Мій сон – моя таємниця!
Не справдиться!
Не здійсниться!
Я і не хочу відчути
Смак цієї отрути

Я вдам, ніби все чудово!
Я житиму собі знову!
Та як стане неможливо —
Я віритиму у диво!


Яд. Ти – мій яд!
Я боюся! Ти – як полум’я!
Не хочу тебе знати, а згадую щодня!
Яд. Ти – мій яд!
Я боюся! Ти – як полум’я!
Від спогадів палає сама душа моя!


Мій біль – моє особисте!
І сумніви всі — до біса!
Я не розповім нікому!
Я не розповім ніколи!

Я вдам, ніби все чудово!
Я житиму собі знову!
Та як стане неможливо —
Я віритиму у диво!


Яд. Ти – мій яд!
Я боюся! Ти – як полум’я!
Не хочу тебе знати, а думаю щодня!
Яд. Ти – мій яд!
Я боюся! Ти – як полум’я!
Від спогадів палає сама душа моя!
Bon voyage.

Це – був найкращий сон!
Такий собі фільм про нас
Та хтось видав долі патрон
У щастя закінчився час!
 
Як той феєрверк, немов,
Нібито гра в пасьянс
Навіть така любов
Іноді не залишає шанс!
 
Це – був такий момент…
Самий найкращий наш!
Ти – мій окремий континент
Але прощавай, bon voyage!
 
Я не благатиму Бога
Повернути свого крила
Ти – мій найкращий спогад
Реальність, яка пройшла.
ЗІРОНЬКА.

Народилась зіронька,
Народилась пісенька.
Ой, піде у світ,
У світ піде,
Сонечком зійде!

Світла, чиста, ясная!
Це тепер любов моя!
Сяйво і тепло душі моїй,
Здійснення всіх мрій!

Розпустилась квітонька,
Народилась дівонька.
Серце знає, що вона
На весь світ така одна!
ТИХИЙ ВЕЧІР.
 
Тихий вечір, теплий вечір…
Зорі не дістати.
Як зайдеться співом тиша –
Хоч сумувати стань!
Ніч казки нові готує
Про любов та долю злую нам.
 
Тихий вечір, теплий вечір…
Та несамовитий.
До своєї схилюсь тіні,
Дивитимусь на вітер.
Там, де  Вічність, там, де  мрії,
Пам’ять і життя!
У цей тихий, теплий вечір –
Душа закохана моя!
 
Така – казка! Така – доля!
Я тебе кохаю!
І красиве чорне небо!
Саме любити час …
Знов самотні сни блукають
Їм би тільки ніжно з краю
Просто доторкнутися до нас.
МОЄ СЕРЦЕ.

Моє серце палає – вогонь!
Моє серце палає воно!
Заповнює простір! Кохати так просто!
Моє серце палає – це центр!
Моє серце палає і все!
Для мене назавжди мої мрії справжні!


Іноді болю не має меж
Переживеш, переживеш!
Все це не вічне несе часу річка…

Бути собою, таким!
Вірити тільки собі!
І кожної миті – жити і жити

Моє серце палає – вогонь!
Моє серце палає воно
Заповнює простір! Кохати так просто!
Моє серце палає – мій сенс!
Моє серце палає і все!
Для мене назавжди мої мрії справжні!
ПІСНЯ СНУ.
 
Сестро-зірка, чом так гірко від самих надій?
Подивлюся сумно вгору, тихий сум – запеклий ворог мій!
Не жаліюся, не плачу, долю не кляну!
Нагадаєш мені, зоре, про очікувану скоро
Мрію та весну.

Знає небо – я без тебе, ніби сирота!
Іноді твій блиск не бачу, і здається мені, наче,
Я мов зоря та!


За тепло, за ваше світло – Слава Небесам!
Подивлюся сумно вгору, а мені вже сяють зорі там.
Не жаліюся, не плачу, долю не кляну!
За довіру і за вдачу, за моє серце гаряче
За душу зоряну мою!

Знає небо – я без тебе, ніби сирота!
Іноді твій блиск не бачу, і здається мені, наче,
Я мов зоря та!
ПАМ’ЯТАЙ.

Люби мене
І пам’ятай…
Шукай собі, і знов і знов…

Люби мене
І пам’ятай…
Моя краса, моя любов…

Немає іншого мене
За відчуттями на межі…
Немає іншої тебе
І десь у глибині душі…

Люби мене
І пам’ятай…
Шукай собі, і знов і знов…

Люби мене
І пам’ятай…
Моя краса, моя любов…

Невже віддав я все тобі?
Навіки вічнії, немов
Єдині ми, такі одні,
Що ж, серце моє, співай…

Люби мене
І пам’ятай…
ВИШИВАНКА СИНУ.

В тобі, коханий сину,
Весь цвіт України
Її вечори і ранки
У серці колисанки
Мир завжди з тобою
Кров’ю в тобі, герою
Чисте і гарне слово
Твоя українська мова

Приспів: 
Я не плачу, не сумую
Зійде нічка – самі зорі
Тільки воля, мій козаче
Нам дарує те, що вічне!
Не сумую і не плачу
Хай життя здіймає груди
Хай щастить, то ж більше віри
Бог повсюди,  мій козаче!

 
В тобі, мій рідний сину,
Справжність України
Світлі думки твої, знаю
Сонце, їх зігріває
Шляхом до перемоги
Всі тобі правди, всі боги
Вчинки  по совісті, чесні
А в душі лише весни
 
Я не плачу, не сумую
Зійде нічка–самі зорі
Тільки воля, мій козаче
Нам дарує те, що вічне!
Не сумую і не плачу
Хай життя здіймає груди
Хай щастить, то ж більше віри
Бог повсюди,  мій козаче!

 
*Моїм синам
КОХАНА.
(чароцвіти)

Ти–та, що навік, ти–мрія, повір!
Бо тихо закоханий в тебе сам Всесвіт!
За миті любі я вдячний тобі,
З тобою, єдина, хоч в самую безвість!

За те, що в душі так часто дощі
Взлілеяні з них саме ті чароцвіти,
Щоб їх вберегти всі впали святі,
Бо доля мені – тебе вічно любити!

Солодша за сни, ти–пісня краси!
І ніби-то всі вони решта – омана.
Ти, навіть, весні суперниця… Ні!
Нема тобі рівних в цім світі, кохана!
КОЛЬОРИ ЧЕРВОНІ.
 
Від землі до самих скронь
Ти – мій простір, мій кордон
Ти – любов моя, і кров
Спогадів мільйони…
 
Що святого у чужих?
Бога продали свої!
Зрадили, зреклися…і
Плакали ікони
 
Ти – мій подих , мій закон
Моя дійсність і мій сон
Як  від серця до межі
Від землі до скроні
 
Зброя супротив душі
Як від своїх – до чужих
Від молитви до війни –
Кольори червоні.
ВСЕ.

Знає Місяць, знає Вітер
Всю ту ніжність, всю ту силу
Все-все-все…щомиті –
До могили!

Все, від того, як сповите,
Викохане до повіку
Що, займеться буйним цвітом,
А тоді візьме і просто зникне!

Знає Небо, знає Серце
Чи то – сон, чи все це справжне
Як кохання, що уперше
І назавжди.
ЗОРЯНИЙ ШЛЯХ.
 
Погляд мій прагне за обрій,
Думи йдуть по світах
Саме у темряві добре
Видно зоряний шлях…
 
Усе життя – шлях до себе
Доля ж час береже.
Сяють зорі у небі –
Вічність збулася  вже!
ВІЧНІ.

Несе моя кров — мрії про тебе,
Мрії про вічну любов!
Станеш вербою, поряд з тобою
Взквітну калиною знов!

Спасе наші дні вибрана доля —
Бути дійсності й сну !
Всі мої думи крилаті, без суму
Небу я ще поверну !

І все буде знов, світитимуть зорі
І ми, два світила, немов
Будемо разом в радості й горі
Вічні , як наша любов !
ПРО ЩАСТЯ.

Є кохання там, де тихо!
Тихше молитов!
Кажуть, світом бродить лихо,
Що краде любов!
Тож про неї і про щастя –
Тихше самих мрій!
Вберегти їх тобі вдасться
Вір душі своїй!
Часто лихові не спиться —
Забагато слів!
Лише в серці таємниця
Тихше, навіть, снів!
Хай шукає щастя лихо
Де б його почуть
Не почує там, де тихо!
Тож тихіше будь!
ПРОСТІ СЛОВА.

Світом правлять самі звичні
І прості слова
В них любов, сила космічна
В них сама душа!
І не зміниться ніколи
Це у створенні життя
Я без тебе як без долі
Як без майбуття
!

І співаю вдень і в нічку
Бо щаслива я
Сумувати більше нічим
Серце теж співа!
І не зміниться ніколи
Це у створенні життя
Я без тебе як без долі
Як без майбуття!


Я співаю, тебе кличу,
Крутиться Земля
Щось мандрує світом вічно
Й казка ожива!
І не скінчиться ніколи
Це у створенні життя
Я без тебе як без долі
Як без майбуття
!
ЗАКОХАНА.

Коли серце б’є частіше
І минуле не колише,
Все дозволила собі сама,

Просто суму трохи більше,
Не загубися серед інших,
Не залишися в тім, чого нема…

Приспів:
Закохана і п’яна!..
На на на на!..
На на на на!..
Небезпечна вдвічі, по-любому
Безнадійно незрівняна,
Ніби кайф або нірвана,
Тобто не обіцяна нікому!..

Коли вже не, як раніше
І погане, і колишне,
Все пробачила собі сама…

Не свята, та трохи грішна,
Їсти поглядом облиш бо
Мрії не збуваються дарма…

Закохана і п’яна!..
На на на на!..
На на на на!..
Небезпечна вдвічі, по-любому
Безнадійно незрівняна,
Ніби кайф або нірвана,
Тобто не обіцяна нікому!..
ЖИТТЯ МОЄ.
 
Клич мене, життя моє!
Як і все це там, у серці,
Ти тримай мене, кохай мене!
 
Мрій в цю мить, мрій ще в одну
Вже несуть нас часу ріки, і навіки
Я тебе люблю, тебе люблю!
 
Дай мені всі ночі й дні
Повні щастя і любові
Я з тобою, ніби уві сні!
 
Я твій є, життя моє!
Як і все, що там у серці
Мрій, кохай, живи мене!
ЧАРИ-ЧАРИ.

Радосте моя –
Стала вся журбою!
Ой, доля ж твоя
Грається з тобою!
Хай!
Тільки до кінця
Така вже любов ця!

Приспів:
Я – твоя біда!
/я – твоя біда/
А була свята!
/я була свята/
Чари-чари
та й
Чому не питай!


Ой, не так краса
Страшна, як її сила
Й ворог собі сам
І доля отруїла –
Все, все
Що ховало серце!
КОЛИ ДОБРЕ.
 
Добре – коли добре
І родина разом,
Добре – коли ситно
Й радісно щоразу!
 
Добре – коли мирно
І спокійно в хаті,
Будемо здорові –
Будемо багаті!
 
Добре – коли тісно
Й посмішок багато,
Та уже і звісно
Добре – коли свято!
ПЕРША ЗІРОЧКА.
 
Ось перша зірочка та зайнялася,
Радість уже почалася!
Сяє вона бо маля народилось
Так, се і є – Божа милість!
 
Прийми ж молитви , ой небо синє,
Син Божий – світу спасіння!
 
Звістка про первістка світ облетіла
Свої розправила крила!
Дякую Господи, ти Боже правий,
Наша тобі вічна слава!
 
Прийми ж молитви , ой небо синє,
Син Божий – світу спасіння!
ДОБРА ПІСНЯ.

І до вашої оселі
Пісня хай іде весела
Сама добра, сама щира
З побажанням щастя й миру.

Нехай іде, нехай несе
Усе — усе, найкраще все!
І наповнює теплом своїм
Кожне серце, кожен дім!

Зустрічайте радо пісню
Кожне слово золотисте
Ви співайте, і співайте
Про хороше пам’ятайте!

І все буде́, і все буде́
У вас будь-де, у вас будь-де
Хай зігріє всіх своїм теплом
Добра пісня за столом
.
ВСЬОГО ДОБРОГО.
 
Доброго всьо́го – та вашій хаті!
Дозволу просимо  щедрувати
Ми тут для того, щоби ви знали
Місце  у вас тут файне і вдале!
 
Будете ситі, теплі – з сьогодні,
А ми на цукерки й солодощі  згодні!
Будете всі багаті й хороші
Тож не жалійте нам свої гроші!
 
Є така приказка, то не байка:
Добра хазяйка – гарна хазяйка!
Всяке  добро має бути «навзаєм»
 Щедрий хазяїн – кращий хазяїн!
МИЛИЙ.

Милий, коханий,
Серце не камінь
Любиться–та нехай
Зів’януть квіти
Тебе любити
Доля моя, знай!

Вік золотіїє
Хто твоя мрія,
І володарка снів?
Вже не омануть
Милий, коханий
Очі твої ясні.

Ти мене любиш!
Ти мною мариш!
Пристрасть ховаєш лиш!
Ой, на Івана,
Ой, на Купала
Гордість свою облиш.
КОХАНИЙ.

Ти коханий мій!
Суджений ти мені
Що міцніше чар-зіль
Чи то щастя, чи біль?

Ти коханий мій!
Краще будь яких мрій!
Та у тому-то й річ –
День без тебе, що ніч

Ти коханий мій
Ти нікому не вір
Я судилась тобі
Лиш мене ти люби.
НЕ КОХАНА.

Не кохана я тобі,
Не кохана я!
Не взійде в твоїй судьбі
Жодна квіточка моя!
 
Перейдеш усе життя,
Хоч не поле! В тім –
Поряд буду та не я
В горі, в радості!
 
Не кори́ти долю нам
До могилоньки!
Я – не мила, не жона,
Так і ти ніхто мені!
 
Й не зі мною будешь ти
Коротати час
Поки смерть не розлучи́ть
Назавжди не нас.
ДІВКИ.

Чи то біль чи то сум?
Плутанина якась!
Винуватий – мовчи
Про любов мені – зась!
Марні звуки – слова!
Не прикласти до ран
Я без тебе, мов тінь
А ти сам собі пан!
 
Приспів:
Повиспівують дівки темні пісні
Про недолю навіки, про життя вві сні
Про кохання, що на мить, про святе й пусте
Про несправедливий світ, та й забудуть те
 
Ти такий, як усі!
Сам до зради – гаразд
Якщо вибрав її
Для розлуки – якраз!
А у неї тонка
Особлива краса
А у неї така
Надто довга коса
 
Повиспівують дівки темні пісні
Про недолю навіки, про життя вві сні
Про кохання, що на мить, про святе й пусте
Про несправедливий світ, та й забудуть те.
НАРЕЧЕНИЙ.

Не дивися в очі,
Я тебе не хочу!
Не торкайсь до мене,
Більше не торкайсь!
Ти ходи подалі,
Женихайсь. Ой нене!
Горе – наречений,
Стидоба якась!

Ти мені не пара
Не ходи, мов мара!
Не верзи по світу,
що – твоя.
Дарма!
Скажу тобі прямо –
В мене є коханий
А у тебе, а у тебе
І того нема!
ЛІТА.

Про кохання, про надії
Про палкі сміливі ночі
Все, що сердце нашепоче
В час, коли збуваються всі мрії
Все на світі тобі вдасться
Бо завжди в обіймах долі
Ти-обранець, заздрять зорі
Лише мить від посмішки
До щастя.

Нехай світяться вони завжди. Амінь
Вийди не цурайся свою тінь!

Приспів:
Там, де чари сонця, літа
Знов твоя душа розквітне
Це тепло залишиться назавжди
С кожним поглядом шаленим
Про красу душі, про мене
про життя, що відбувається насправді


Як же мить ця тобі личить!
Де знайти такої вдачі?
Що занадто вже, неначе
За собою все навколо кличе
Кинь минуле у багаття
З попелу відродиш мрію
Почуття, що в тобі зріють–
Твоя сила і твоє прокляття.

Там, де чари сонця, літа
Знов твоя душа розквітне
Це тепло залишиться назавжди
С кожним поглядом шаленим
Про красу душі, про мене
про життя, що відбувається насправді
.
ОДНА.

Не зупинити час…
Не зупинити нас…
І, біжучі по лезу,
Вже всі мрії на кону,
Згадаємо на мить
Себе в найкращих снах,
І тільки таку долю,
Як у нас – на двох одну!

З любові всіх сторіч
Одна судилась нам,
Така звичайна річ –
Немає смерті почуттям!
Одна й та сама, як
Моя душа – вона,
Як вигадана казка
Має право на життя!

Пробач мене, і знов
Чекай у вирі днів,
Як нас спасе любов,
І все спасе, вже назавжди!
Не зупинити час…
Не зупинити нас…
Та доля нам така –
Відколи вічність в ній одній…

Широкий Дніпр реве та стогне
І віє вітер – плине час
Авжеж, такі, як от сьогодні,
З тобою ми в останній раз.
СПОВІДЬ.

В небо, застигле навіки у часі,
І повне самих прикрас
Вийди до мене, місяце – красень,
Серцю на сповідь вже час
 
Острах в душі я плекаю, мов чадо,
Важчий за все в світі – сум
Та не покинути, навіть заради
Життя, моїх темних дум
 
Світоче темряви, дай якось знати –
Чи правда, ми уві сні?
Якщо не знають ні батько ні мати
Як це дізнатись мені?
 
Знову імла, знову спокій і тиша
Знов ніч панує сама
Я потребують на сповідь все більше,
А відповіді нема.
КОСИ.

Заплітала мама коси,
Ой, застерігала
:
Бережи дівочі сльози,
А козаків чимало…


Ох, ма!
А я така закохана!
Де ж та
Його любов закопана?

Приспів:
Знов сама…
Що я за людина?
То на весь світ – єдиний!
А то любов – чума!


Чом ти мій був?
Чом мов день минув?
Хай все стане попелищем,
Тільки люби мене ще!
Люби мене ще!..

Ох, ма!
Все плела та охала,
Аби ж не біду розкопала…

Знов сама…
Що я за людина?
То на весь світ – єдиний!
А то любов – чума!


Заплітала мама коси
Ой, застерігала:
Не губи дівочі сльози,
А козаків чимало
ДРАМА.

Думай, що хочеш
Я думаю не так, як ти
Сумують очі
Та я не буду плакати
Не буду краща
Якихось інших
І ти–нізащо!
Між нами тиша, тиша, тиша…і

Приспів:
Вже слів замало
І сліз замало
Одна й та сама
Сімейна драма
Як звичка прямо
Мені вже тиша–мама
І все вже–мама
Мама, мама, мама, мама….


Не буде сліз, ні
Ніхто не буде плакати
Ми надто різні
Або надто однакові
Шукати винних
Легше, ніж вихід
Біжать хвилини
З нами тихо, тихо, тихо…

Вже слів замало
І сліз замало
Одна й та сама
Сімейна драма
Як звичка прямо
Мені вже тиша–мама
І все вже–мама
Мама, мама, мама, мама….


*маме
ГІМН УКРАЇНІ.

Разом за правду, любов, країну
Весь світ почує мову солов’їну
Разом із вірою в світле майбутнє
Слава героям, їх не забути нам

 Приспів:
Воля серця, душі і тіла
Кожної доньки, кожного сина
Гідність і честь, краса і сила
Ми – це Україна!
 
Всі думки і діла на найкраще
Там де є спогади і мрії наші
Не здаватись нам ніколи
За справедливість – наша доля!
 
Воля серця, душі і тіла
Кожної доньки, кожного сина
Гідність, честь, краса і сила
Ми – це Україна! 
РІДНИЙ КРАЙ.

Сонце моє золоте –
Світло над рідним краєм!
Там, де калина цвіте
І вічний вогонь палає –
Вільна душа моя!
Все, що в житті я маю
Там, де родився я,
Там, де я так кохаю!

Де на землі моїй
Чути спів солов’їний
Краща з усіх країн –
Ти, Україно!
Де моє серце б’є
Музику без зупину
Вірю, що зможу все
Зможу за Батьківщину!
КРАЇНА МРІЙ.
 
Немає сумнівів–є віра, й все
Що сила в правді, і вона спасе
Хоч часом біль, здається, через край
Ти все одно завжди люби–кохай!

  Приспів:
Це серце світу!
Моя Країна Мрій!
Ми разом кожну мить, крізь почуття
Моя земля і рідний краю мій–
Щаслива доля! Тут моє життя!
 
Неначе храм в душі, мов заповіт
Краси і ніжності єдиний цвіт
Тепло надій–це перемога знов
Бог лише там, де мир є і любов
 
Ти серце світу, моя країно мрій!
Ми разом кожну мить, крізь почуття
Моя земля і рідний краю мій–
Щаслива доля! Тут моє життя!
НАЗАВЖДИ.

Я з тобою назавжди серцем і душею!
Бо ти часточка мене, я тебе кохаю!
Якщо є життя лише між небом і землею,
Це – найкраще, що весь світ у собі вже має!

Тепло, коли разом ми, й сонце там, над нами
Все навколо –магія, і я вірю в тебе
Як ніхто, по-справжньому, вірю до нестями!
І не перестану я дякувати небу!

Я наспівую тобі щастя – цілу долю
Я плекаю знов і знов заповітні мрії
Не згубити чудні миті і ту саму зорю
І життя, що тільки літа – довгії та золотії

Я з тобою назавжди серцем і душею!
Бо ти – часточка мене, я тебе кохаю!
Якщо є життя лише між небом і землею
Це – найкраще, що весь світ у собі вже має!

*молодшому сину

Білі лебеді пливуть-пливуть  
Кудись, кудись…
Ти, рідненький мій, дивись, дивись
Щасливим будь!
Ти себе шукай, сокіл ясний мій, й душу бережи
Не забудь свій дім у краю чужім, не зречися мрій
 
Білі лебеді куди несуть отаку красу?
І чому мені білі лебеді залишають сум?
Зоре ти моя і вночі і вдень, у добрі і злі
Бачу я в тобі всі мрії
З кожним стуком мого серця,
З кожним обертом Землі
 
Син для Матері як той дар небес іспокон віків
І не маю я ані інших дум, ані інших слів:
Ти – моє життя! Ти – моя душа! Так люблю, а ти ж –
Виростеш, мов птах відлетиш!

*Старшому синові
ХОЧУ.

Ця невідомість щомиті,
Розлуки не пережиті
Я хочу шалених обіймів!
Коли тільки мій ти.

 Приспів:
Я просто хочу, хочу, хочу, бути поряд
І танцювати
Ловити кожний на мене твій погляд
І часу багато
Мріяти, жити, сміятись, кохати,
Сміятись, кохати…
Що все добре знати!

Плаче душа, ниє серце
Скоро ти виправиш все це
Теплом своїх ніжних обіймів
Ти тільки мій, мій, мій, мій…

Я просто хочу, хочу, хочу, бути поряд
І танцювати
Ловити кожний на мене твій погляд
І часу багато
Мріяти, жити, сміятись, кохати,
Сміятись, кохати…
Що все добре знати!
ЗНОВУ.

І знову ти мусиш
Латати розірвану душу,
Бо дехто не вміє ще жити,
Не вміє любити
І пам’ятати…

І знов доведеться
По новій збирати
Вщент поламане серце,
І вірити, навіть,
Бо треба йти далі!..

Приспів:
І буде все добре, обов’язково!
Настане той час ще…
Ти виправиш все це,
Коли крізь біль знову
Залишиш шанс щастю
!

Твоїх очей світло-
Для когось це привід
Уже для молитви,
Що тільки один ти
І більше ніхто в цілім світі,
Ніхто в цілім світі!

І буде все добре, обов’язково!
Настане той час ще…
Ти виправиш все це,
Коли крізь біль знову
Залишиш шанс щастю
!

ВОЇНЕ МІЙ.

Там, де ти є…повітря гірке
Серцями вкрита уся земля
Там, де ти є…Воїне мій,
Що таке «жити»?
Не знаю вже я!

Всі–в надіях! Проте…
Як вірити в те –
Що стільки варта одна війна?
Варта всих їх, варта й тебе
Воїне мій,
Як ненаситна вона…вона –

Та, що веде вас на бій
Нема ні правди, ні сили в ній!
Лиш смерть життям!
Там, де ти є… Воїне мій,
Ти душу збережи,
Ти виживи там.
ВІЙНА.

Вже сліз нема
І порожнеча зовсім
Я вірю там, де розум кричить – досить!
Не треба, всі слова свої облиш ти
Немає значення тепер все інше.
Знаєш, я звісно
Чекаю на звістку
Тільки чекаю,
чекаю на звістку.
Насняться очі, голубі твої як небо
Що далі буде?
Буде – все! Так треба!
Моя тобі пісня:
Ти повернися!
Ти повернися!
Живим, як-небудь!
НАСАМОТІ.

Ти бережи себе
Та не от як тепер
І ніби під крилом
І доля нас веде
А я без тебе – тінь!
А я з тобою – все!
Та на самоті
Все ж тримаюсь ще…

Приспів:
Поки серце б’ється
Ніщо не розлучить тебе і мене
Не вічно все і це
Скоро мине, мине, мине
Поки серце б’ється.


І лиш нестерпно та
Так холодно вночі
Де кожен сам на сам
Про все, що на душі
І взагалі про все…
А хочеш–промовчи                                         
Ти бережи себе…

Поки серце б’ється
Ніщо не розлучить тебе і мене
Не вічно все і це
Скоро мине, мине, мине
Поки серце б’ється.
ТАМ, ДЕ.

Там, де повітря в брехні,
Дні чорніші за ночі–
Дивитись в очі війні
Важко, по-жіночі!
Там, де панує біль–
І перевага звіра
Я змушена знов в собі
Шукати ще більше віри

Приспів:
Всюди кулі, краплі крові,
Краплі сліз
Хтось в минулому, ніколи
Не побачим їх облич
Розкажи мені, мій ворог
Кожний сон твій, якщо спиш
Їм нема куди щоночі
Як тобі наснитись лиш

Все на моїй землі
Стало чуже чи інше
Бо там, де війна на тлі
Нічого святого більше
Бо там, де панує зло
Вбивство–єдина зброя
Все, що вже тут було
Буде завжди тобою.
ТЕПЛІ СНИ.

Повернутися нема куди,
Як до спогадів, у теплі сни…
Я ховаюся у казці…
Я брешу сама собі…

А там душа, а там мій дім!..
А тут не я, тут моя тінь…
І все чуже мені

Нагадує про це щомить…
Хіба так важко зрозуміть,
Що там душа, що там мій дім,
А тут не я, тут моя тінь?..
Це тільки небо всюди

Всеодно блакить!..

Хоч торкнутися до почуттів,
Я не бачу більше інших снів,
Я себе шукаю досі
Серед тих убитих днів…

А там душа, а там мій дім!..
А тут не я, тут моя тінь…
І все чуже мені
Нагадує про це щомить…
Хіба так важко зрозуміть,
Що там душа, що там мій дім,
А тут не я, тут моя тінь?..
Це тільки небо всюди

Всеодно блакить!..
СКАЖЕШ ПОТІМ.

Один крок до межі. Вдих. Погляд
Війна. Помилка душі. Смерть поряд.
Звичка. Серце навпіл.Видих. Боже
Божеволіємо всі, схоже

Ти. І надія мОя.
Від жаху до відбою
Я і не знав ніколи, як сильно хочу жити
з тобою…

Любов,
За кулями і ворогами
Всеодно найкраще, що могло
Трапитися з нами
Любов,
там, де мрії в попіл
«Ми перемогли все»
Так і скажешь потім.

Не так і страшно його очима
Там стільки віри, куди тій смерті!
Чого б війна нас всіх не навчила
Ми забуваємо–мир у серці!

Його сміливість–моє майбутнє
І я закохана в його мрії
Тому і подвиг такий забути
Я вже не зможу, я не зумію!

Собою, такі як він, прикрашають
І Честь, і Жінку, і Батьківщину
За самопожертву–свята душа їх
Бо кожен з них–він є НАДМУЖЧИНА!
ПОТВОРО.

Ти сюди, ти сюди не ходи, не ходи
Та не хочу я знать скільки тої біди.

Ходить біда з чорними очима
Дивиться в душу глибоко, до смерті
Бійся, козак, якщо не дівчина
Очі як ночі!
Та ми тоже вперті.

Приспів:
Відведу, відведу я від тебе біду
Душу твою украду, украду
Чорноока біда,
Я його не віддам!
Ти сюди не ходи, не ходи.


Ой, за бідой-біда, горе за горем
Янголе мій, отак все здолаєм скоро
Вже світло стає над, геть в темряву назад
Геть, геть, геть
Від краси, потворо!

Відведу, відведу я від тебе біду
Душу твою украду, украду
Чорноока біда,
Я його не віддам!
Ти сюди не ходи, не ходи.
ПРОПАЛА.

Розум мій шепоче:
«Він тобі не пара
Це твоя погибель»
А я іншого не хочу!

«Його посміх – жало
І слова – отрута»
А я все не вірю
А мені все мало

 Приспів:
Хіба знала який ти?
Та хоч би і знала…
Я б на вічні на віки
З тобою пропала!


Серце моє плаче
За тобою тужить
Я тебе кохаю
Та, напевно, дуже

І душа наївно
Все прощає знову
Розум кричить: «досить»
А мені все рівно!

Хіба знала який ти?
Та хоч би і знала…
Я б на вічні на віки
З тобою пропала.
МАРУСЯ.

Яко хав, Маруся
Зізнатися боюся
Хоч ти і та іще
Досі кохаю ще!

Яко хав, Маруся
Дістануся комусь я
Що ж, як життя-ріка
Ах, ти така сяка

Чом не нам, Маруся
Любитися у лузі?
Понад стрімким Дніпром
Лунало би цьом-цьом

Маруся, Маруся
Як спориш стелюся
Це все дівочий вік
Дивишся ти убік

Якось так, Маруся
Авжеж, не втоплюся
Змиє життя-ріка
Почуття навіка

Тож, прощавай, моя лебідко!
Тож, прощавай, бо не моя
Любов зів’яне як та квітка
Коли тобі не милий я.
ДА́НО.

Все, що мала: очі – ночі!   
Ой,  з них впало  сліз дівочих ! 
Всі повитекли водою… 
Ти люби мене  такою!

Приспів: 
Із коханням, я, що да́на!
Разом поки світ не стане!  
Виплекаю свою долю   
Все пов’язане – з тобою!  

           
Я – пропаща! – Кажуть люди: 
Покинь краще, долю згубиш!
На твій вік дівок чимало, 
Хай вона б собі співала:  
 
Із коханням, я, що да́на!
Разом поки світ не стане!  
Виплекаю свою долю   
Все пов’язане – з тобою!  

 
Все, що мала: очі – ночі!
Тільки й знала чого хочу:
Жити долею одною 
Я – твоя, а ти зі мною!
ЧОРТ.

Мамина калина
Вирвана з корінням,
А на серці вишита – не здерти!

Ставиш на коліна,
Та не зламна воля!
Я тебе не хочу!
Краще вмерти!

Вот тя хрест і чиста правда,
Хай простить мене Всевишній,
Я би з радістю у пекло,
Чорт за тебе красивіший!

Мої чорні очі
Приховають сльози,
Мої чорні коси у жалобі…

З них сплету віночки,
Я для тебе хочу
В знак скорботи
Та лише по тобі…

Пройде час, і не залишить
А нічо про тебе більше!
Тільки саму чисту правду–
Чорт за тебе красивіший
!
КАЛИНА.

Чом зажурилася, Калино?
Долу схилились ніжні віти!
Чи ти могла це все змінити?
Чи ти могла хоч щось змінити?
Хай тебе віра не покине!

 Приспів:
Тобой пишаюсь, бачу обрій
Живи в надіїї, Берегинє!
І моє серце й вся країна
Знає, все буде знову добре!


Дай всім нам, Боже, стільки сили
Все виправити, все здолати
Щоб пережити всі ці втрати!
Щоб пережити всі ці втрати!
Й не впасти духом, моя мила…
СОН.

Кожен сон бачу тебе,
На душі знову шкребе,
Та хоч так…
Бо до тебе не дістать!..

Тут мій сум, наче, росте,
А без тебе все – пусте!
Я себе не впізнаю…
Не впізнаю…

 Приспів:
Я – не я, і так щодня…
Я – не я, а день мина…
Тільки ти все одна
В тих краях…
Ти –моя


Ти приходь, мила, у сни…
Небо нам їх всі здійснить!..
Вірю я, доля нам з тобой –
Одна Земля!..

Тут мій сум, наче, росте
А без тебе все – пусте!
І тільки мрія зігріває
Серце моє…
ЯК СЕРЦЕ МОЄ.

У мене ти є!
Ти важлива як серце моє!
У мене ти є!
Ти важлива як серце моє!


В тобі тепла сила!
Ти-особлива!
В тобі є все, що зветься «дивом»!
Отак зійшлися для нас всі зорі,
Я буду з тобою
До останнього поряд!

Приспів:
У мене ти є!
Ти важлива як сонце моє!
У мене ти є!
Моя мрія, душа моя, моє серце!
Ти-мій вічний вогонь,
Моїх дум особиста ріка!
Ти така! Ти така!
Ти така-я можу вмерти!!!

Ти даєш мені все,
Ти здійснюєш мої мрії!
Я за тебе стою, як можу і вмію!
Тільки вперед!
Тільки в майбутне мій погляд!
Я буду з тобою
До останнього поряд!
КАЗКА.

Що ж моя душа і тіло–
Ні бажання, ні надії!
Чи то так мені судилось
Всі здіснити свої мрії?
 
Всю любов собі хотіла
Саму кращу, саму рідку
З почуттів мрії судилось
Обернутися на квітку!

Щоб замать жадані крила
Наодинці з самим страхом
Борючись, мрії судилось
Обернутися на птаха!

Як шукала в собі силу
Йти вперед, дивитись вгору
Саме там мрії судилось
Обернутися на зорю!

Берегла в душі я, милий
Кожний дотик твій і погляд
От і все, тобі судилось
Обернутися на спогад!
ЦВІТ КАЛИНИ.
 
В серці – цвіт калини!
А вона –
Вже по всьому світі
Зацвіла…
Боляче щомиті,
Прикро так, та я
Всеодно сильніше щохвилини!
 
Помолімося, ой нене,
А вона ж гірка – отрута!
Тому, хто позарився на мене
Червону калину не забути!
 
Приспів:

Краплі крові – грони. Просто обніми
Де калина червона – там, з тобою ми
Там, де одна доля – там, на двох всі дні
Одна Вічність – я і ти!
Ммммммииииии…
КАЗКА.

Щоб ти не знала сліз солоних
І щоб завжди була щаслива
Хотів би я в своїх долонях
Знайти для тебе якесь диво
Я подарив би тобі–казку
Про те, що дійсно так важливо
Про справжніх янголів, про нас та
Як ти безсовісно вродлива.
 
Про справжне кохання
І зоряне сяйво
Про те, що життя нам завжди як останнє
Як  всі інші вигадки схожі на байки
Та посмішки щирі ніколи не зайві
Як краще за золото–лагідне слово
І все навкруги–це і є справжне диво
Я хочу щоб ти була завжди щаслива
Щоб все було в тебе як в казці–казково.
ПРОЩАВАЙ.
 
Хіба знаєш те майбутнє?          
Що – пусте, що – не забути?
Хоч би поглядом одним за край
Як от тих – крилатих  стаї
Час прощання. Так буває…
Час прощання. Так буває…
Годі, прощавай!

Прощавай!
Всіх причин не варто знати
Просто холодно занадто
Так судилось! І в останнє –
Нема зла, нема образ.
Прощавай!          
Я ні краплі не жалію
Лиш блищать росою вії
Це не зовсім про кохання                                       
І вже зовсім не про нас…
 
З часом стане все на місце
Боже, ми і справді вбивці –
Байдуже,
На краще все, нехай!
Пам’ятай як до нестями
Ти, і я, та все так само –
Наші мрії стали нами
Просто прощавай!
МІЙ.

Ти кохай уночі
Більше демонів пристрасті!
Ти кохай, уночі
Миті найпереливчасті
Ти кохай, уночі
Ми постійно закохані
Божеволій хоч трохи ти
І у день – живи!

Ти єдиний такий
Пів життя – за один момент
Ти єдиний такий
Інших всіх – на одну мене
Ти єдиний такий
Викрадач тіла і душі
Нехай знають тепер усі
Ти – такий… ти такий – мій

Поцілунками весь
Уночі вкритий до смерті
Помирай від краси
Або дай мені просто ті
Миті найбожевільніші
Втіхи всі тіла і душі
Ти кохай уночі!
А у день ти живи!
В ТЕМРЯВІ.

Про що я думаю у темряві?
Я памятаю досі запах твій!
Чи  десь отам про мене скажеш ти?
Я шукаю відповідь –
Так чи ні?
Так чи ні?
 
Про що я думаю у темряві?
Коли  почуєш знову голос мій!
Чи він нагадує тобі про те…
Скажи мені –
Так чи ні?
Так чи ні?
 
 Я знаю, час – оберне все на пил
Коли отак вже більше не болить
І не така помітна кожна мить
Я знаю, час – лише примножить біль!
 
Тільки ми –
Так чи ні?
Так чи ні?
ПРО НЕЇ.

Дотик мрії поряд зовсім
Тепло так, та майже осінь…
Нібито замріяна весна,
Що сама попалась в сіті
Віддасиш ти все на світі
Озирнешься – все одно дарма!

Приспів:
Золоті миті – їх володар вітер!
Опадуть пелю’стки
Спогади про неї…
Час тобі залишить
Щоб не зовсім пусто
Протягнулась решта днів
Для душі твоєї

Біль мине так само – майже
Як і все, що не назавжди
Не хвилюйся, не шукай сліди
Бо її обійми – жарти
Хоч всього на світі варті
Ті хвилини, зниклі в нікуди

Золоті миті – їх володар вітер
Опадуть пелюстки
Спогади про неї…
Час тобі залишить
Щоб не зовсім пусто

Проминула решта днів
Для душі твоєї.
КРИЛА.

У кожного свої мрії,
Кожному свої крила,
Серце, повне любові –
Джерело світла і сили!
Диво є кожної миті!
Віриш, ніхто крім тебе
Не вміє ні так любити,
Ні так торкатися неба!

Приспів:
Яке щастя, що є літо!
Літо, наче, янгол Божий!
Будем жити – не тужити
Довго-довго, кожен-кожен!
Має значення в цім світі:
Любов, Віра і Надія!
Яке щастя – наше літо!
Яке щастя – наші мрії!


Час пробачить нам все – сплине!
Кожному своя доля!
В кожній прожитій хвилині–
Трохи радості та болі!
Не сумуй, бо втратиш віру!
Втратиш віру – себе згубиш,
Бо ніхто, ніхто, крім тебе
Не здивує небо, люба(ий)!

Яке щастя, що є літо!
Літо, наче, янгол Божий!
Будем жити – не тужити
Довго-довго, кожен-кожен!
Має значення в цім світі:
Любов, Віра і Надія!
Яке щастя – наше літо!
Яке щастя – наші мрії!

Золотисті легкі думки
Де чаклує сам сонце-пан!
Поцілунки, в яких завжди
Відчуваю я літа смак –
Це свобода душі від ран
Це пора вічно золота
За теплом –та лише сюди
Якщо жити – то саме так!

Найкращий час любити –
Завжди! Та все одно
Пробач, всі лайки–літу
І знов в серцях воно!
Нема ні суму, ні образ
Ні прохолодних днів
Нема колишніх почуттів
Немає інших нас.
ІНОПЛАНЕТЯНКА.

Тумани манять. Я знаю, знаю
Викрадуть і все! На пам’ять…
Тумани манять нас до нестями
В уламки кохання!
 
Приспів:
Злови цю мить!  Ще мить!
Й безперестанку
Душа моя – інопланетянка
І просто, просто, просто
Шукає все свій Космос
 
Тумани манять, мені так само
Залишають в серці рани!
Тумани манять. Все є обманом!
Ти скажи, а що між нами?
 
Злови цю мить! Ще мить!
Й безперестанку
Душа моя – інопланетянка
І просто, просто, просто
Шукає все свій Космос.
ТАМ.

Там, де вітри зоряні віють
Та на зупинці час
Там, де зникають сміливі мрії
Без потреби, враз,
Всі вже відкрито таємниці
Нейронних павутинь
Та, за бажанням, зірниці
Блискають, моїм-
Я на тебе чекатиму, милий,
Не зволікай
Він є такий один-єдиний
Чудовий край.

Приспів:
Сам-саме там
Я тобі віддам
Серця ключі
Ноти душі
Сам-саме там
Побудуєм храм
На всі роки
На всі віки.


Там, де зірок маленьких стаї
Тихо бринять: «дінь-дон»
Стільки багатств, що не мав навіть
Тутанхамон
Вигадаєм собі сердешні
Знаки та слова
Де я дізнаюся, нарешті
Як робить дива.

Сам-саме там
Я тобі віддам
Серця ключі
Ноти душі
Сам-саме там
Побудуєм храм
На всі роки
На всі віки.